Щоб там не казали шкільні вчителі, але:
⁃трієчники так і не стали двірниками
⁃шкільні роки не кращі в житті
⁃золота медаль не робить щасливим та успішним
⁃твердження «в 🍑 вас ніхто цілувати не буде» виявилося міфом і брехнею.
Моя дитина в 4 роки вирішила, що не хоче бути дівчинкою, а хоче бути собакою.
Тому вона бігала по квартирі і гавкала. Зустрічаємось якось ми на сходах з сусідкою.
Сусідка: Ви собаку завели?
Я: Ні.
Сусідка: А хто у вас гавкає весь час?
Я: Моя дитина гавкає.
Сусідка: 😐
Чоловіки, ви коли наполягаєте щоб ваша партнерка пішла до психотерапевта «попрацювати над собою», щоб поліпшити ваші стосунки - чи ви в курсі, що це може закінчитися для вас дуже несподівано?
Якщо вам потрібен хтось, щоб відчувати себе добре - ви в дитячій позиції.
Таке я прочитала сьогодні. Це щось на мові «поп-психології», і не є реальністю.
Бо якщо якщо вам потрібен хтось - це означає що ви жива і нормальна людина. Ми потребуємо інших - це здорова людська риса.
Бути красивою і стрункою дуже просто, для цього тільки треба:
1. Час.
2. Гроші.
3. Нормальний режим сну та роботи.
4. Моральні сили (щоб змінити некорисні звички).
5. Відсутність стресу та розладів.
Вважаю, що ця звичка дякувати важким обставинам або кривдникам за те що «ми стали сильнішими» - мусить відійти у минуле. Бо це х**я з під коня. Ви НЕ стали сильнішими, ви ВЖЕ були сильними до цієї події. Подякуйте краще собі, своїй психіці, своїй витримці за те що впорались.
Бляха, ну невже так складно зробити дійсно нормальну рекламу, і написати щось адекватне, типу: «Вихід є завжди», «Депресія лікується», «Твоє завтра може бути кращим», тощо. Адже люди з ментальними проблемами можуть сприймати написане буквально.
Корочє я зла.
•Дозволяйте дочці виглядати так, як вона хоче. Дівчинка має право одягати рвані джинси і широкі футболки замість плаття. Найгірше що можна в цьому разі казати, це: «ти негарна», «ти не жіночна», «дівчинка повинна бути…». Вона є жіночною, бо народилась жінкою.
•Хваліть конкретно, замість загальних фраз типу «ти молодець». Наприклад: «Мені сподобалось, як ти вирішила цю задачу», «Я радію, коли бачу як ти самостійно приймаєш рішення».
Непопулярна думка: чим більше ви сварите свою дитину, тим менше дитина вам довіряє. Зменшується і вірогідність того, що дитина прийде до вас з тим, що ви насправді мали би знати.
Варто сказати:
⁃Я поряд із тобою
⁃Ти можеш розраховувати на мене.
⁃Якої допомоги ти зараз потребуєш?
⁃Мені дуже шкода.
⁃Я тут для тебе.
- Як я можу тебе підтримати?
⁃Я на звʼязку, памʼятай про це.
•Підтримайте її хоббі і допомагайте розвивати таланти. Навіть якщо вам здається що ці заняття не пасують дівчині (бокс, баскетбол, тощо). Можливість займатися тим що подобається підвищує впевненість у своїх здібностях.
Ти можеш, але не хочеш.
Тобі подобається так жити, насправді.
Ти не береш на себе відповідальність, бо тобі так вигідно.
Тобі просто подобається страждати.
Це слова, які нікого не мотивують.
І не лікують.
Тож не варто їх комусь говорити.
•Вислухайте без осуду. Так ви покажете, що її почуття важливі. А ще збільшите рівень довіри між вами. Ця довіра дасть їй можливість прийти до вас з будь-якою проблемою без страху. Знати, що в тебе є підтримка - безцінно.
•Навчайте доньку тому, що її почуття і емоції важливі. Допомагайте їй зрозуміти власні емоції. Це допоможе їй краще розуміти себе та свої потреби. А ще допоможе довіряти собі і відчувати власні кордони.
•Будьте для доньки прикладом для наслідування. Це важливо, адже діти наслідують нашу поведінку. Тому будьте прикладом здорової самооцінки і дотримуйтесь тих цінностей які хочете передати їй.
Не треба казати людині в горі:
⁃Все буде добре
⁃Час лікує
⁃Треба бути сильною/сильним
⁃Подумай про дітей/маму/тата
⁃Тобі треба заспокоїтися
⁃Неможна так сильно плакати
⁃Він/вона тепер у кращому світі
⁃Тримайся
Якщо ви відчуваєте образу - то маєте приховану гординю.
Отака дикуха несеться інтернетом.
Але я знову скажу, що відчувати образу це нормально. Хоча тому хто вас ображає це може й не сподобатись.
Бо доведеться нести відповідальність за сказане/зроблене.
Будьте терплячими. Процесс горювання може бути довгим. Людина може розповідати одне і те саме по колу. Часто злитися, чи плакати. Це нормально. Дайте людині час.
Доживши до 36 років я зрозуміла що:
а) Не можна лягати спати голодною.
б) Люди які поводять себе як гівно, і є гівном.
в) Якщо живеш з котами, то слід перевіряти тапки перед тим, як встромити в них ноги.
Ось і вся моя життєва мудрість.
Діліться своєю, якщо є чим.
Іноді встаю зранку, дивлюся в дзеркало і бачу там злу бабу. Жахаюся, іду пити каву, фарбувати губи, гарно вдягатися.
Потім знову дивлюся в дзеркало.
А там вже гарно вбрана, зла баба з нафарбованними губами.
Так і живу.
В мій день народження минулого року, життя розділилося на «до» і «після». Та я навчилася жити і в цьому «після». І зрозуміла, що з кожним роком життя набуває все більшої цінності. Рада тому, що я є. Перегортаю нову сторінку свого життя, та йду далі.
Коли хтось каже «навіщо про це говорити, це не допоможе».
Насправді, допоможе.
Адже слова допомагають контейнувати (переробляти) надто інтенсивні емоції.
Що знижує внутрішню напругу, та вірогідність руйнівної поведінки чи соматизації. Тому говоріть, особливо коли це складно.
Сьогодні з супервізії винесла таку думку:
Протилежністю любові є байдужість, а не ненависть. Якщо є ненависть до колишнього партнера, то є ймовірність що залишилася ще любов.
#стосунки
Не всі про це знають, але у людей з високим IQ (вище за 120), язик до холодного заліза не примерзає.
Вчені не можуть пояснити це явище.
Та факт залишається фактом.
(с)
Під публікацією про біографію Мерилін Монро читаю коментарі, де люди пишуть, що вона стала яскравою особистістю завдяки своєму важкому дитинству. Коли люди вже зрозуміють, що ми досягаємо чогось не завдяки своєму важкому досвіду, а тільки всупереч йому (і то не завжди). 🫠
Офіційно заявляю, що уживати матюки корисно для психічного здоров’я. Бо це швидкий та безпечний спосіб випустити надлишок агресії. Звісно, це не стосується моралістів, які помирають почувши слово «хуй».